agressor agr'essor agr'essori agr'essori[t -, agr'essori[te agr'essore[id S агре́сор -а
võit agressori üle перемо́га над агре́сором

aitama 'aita[ma aida[ta 'aita[b aida[tud V
1. (abistama) допомага́ти -а́ю, -а́єш помага́ти -а́ю, -а́єш
last üle tänava aitama допомага́ти/допомогти́* дити́ні перейти́ че́рез доро́гу
mantlit selga aitama {kellele} допомагати/допомогти́ одягну́ти пальто́ кому
töös aitama {keda} допомага́ти/допомогти́* кому в робо́ті
aita ta püsti допоможи́ йому́ вста́ти
millega saan teid aidata? чим я мо́жу вам допомогти́?
see rohi aitas ці лі́ки допомогли́
miski ei aidanud ніщо́ не допомага́ло/не допомогло́*
2. (piisama) вистача́ти v става́ти v до́сить
aitab! ви́стачить! v до́сить!
aitab naljast до́сить жартува́ти
aitab kolmest abilisest ви́стачить трьох помічникі́в

ammu ammu Adv
1. (kaua aja eest) давно́
ammu möödunud ajad давномину́лі часи́ v да́вні часи́
ammu kuuldud viis давно́ почу́та мело́дія
vihm on ammu üle дощ давно́ пройшо́в
see juhtus üsna ammu це ста́лося до́сить давно́
see oli väga v õige ammu це бу́ло ду́же давно́ v давни́м-давно́
ma tunnen teda ammu я зна́ю його́ давно́
töötan siin juba ammu я працю́ю тут уже́ v вже давно́
ma ei ole teda ammu näinud я його́ давно́ не ба́чив
ammu on aeg lahkuda давно́ пора́ іти́ v йти
kas sa tulid juba ammu? ти вже давно́ прийшо́в?
pääsmed olid juba ammu enne kontserti läbi müüdud квитки́ бу́ли розпро́дані задо́вго до конце́рту
2. (liiatigi) тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
ma pole kunagi sellest mõelnudki, ammu veel rääkinud я ніко́ли про це не ду́мав, а тим бі́льше не говори́в
mul ei ole jalgratastki, ammu siis veel autot я не ма́ю велосипе́да, а автомобі́ля і поготі́в
3. (alles, nüüdsama) ті́льки що, що́йно, ті́льки-ті́льки
ammu sa tulid ja juba tahad ära minna ти що́йно v ті́льки що v ті́льки-ті́льки прийшо́в і вже хо́чеш іти́ v йти
ammu see oli, kui ema pensionile jäi чи давно це бу́ло, як ма́ти пішла́ v ви́йшла на пе́нсію

armas armas 'armsa armas[t_&_'armsa[t -, 'armsa[te 'armsa[id Adj S
1. (armastatud, kallis) дороги́й -а, -е лю́бий -а, -е ми́лий -а, -е рі́дний -а, -е улю́блений -а, -е
armas ema дорога́ v рі́дна ма́ти
armas kodu рі́дний дім, рі́дна домі́вка
meie armas kodumaa на́ша рі́дна батьківщи́на v вітчи́зна, наш рі́дний край
minu kõige armsam raamat моя́ найулю́бленіша кни́жка
minu armsaim tegevus моє́ найулю́бленіше заня́ття
armas sõber! лю́бий v дороги́й дру́же!
armsad kuulajad! дорогі́ слухачі́!
2. (kena, meeldiv) ми́лий -а, -е милови́дий -а, -е приє́мний -а, -е (lahke, armastusväärne) люб’я́зний -а, -е ласка́вий -а, -е
olge nii armsad ja tehke see ära бу́дьте ласка́ві v бу́дьте люб’я́зні, зробі́ть це
3. (armastatu, kallim) коха́ний -ного коха́на -ної лю́бий -бого лю́ба -бої ми́лий -лого ми́ла -лої
ütle, armas, millal me jälle näeme? скажи́, коха́ний, v ми́лий v лю́бий, коли́ ми зно́ву поба́чимося?
tere, mu armsad! добри́день, мої́ лю́бі v ми́лі!

arutlema arutle[ma arutle[da arutle[b arutle[tud V обгово́рювати -юю, -юєш розмірко́вувати -ую, -уєш міркува́ти -у́ю, -у́єш
püüa loogiliselt arutleda спро́буй v постара́йся міркува́ти логі́чно
küsimust arutleti koosolekul пита́ння обгово́рювали на збо́рах
arutles sõpruse üle розмірко́вував про дру́жбу

asi asi asja 'asja 'asja, 'asja[de 'asja[sid_&_'asj/u S
1. (ese) (aine, materjal) (teos) річ ре́чі
ilus asi га́рна річ
hädavajalik asi вкрай v укра́й необхі́дна річ
isiklikud asjad особи́сті ре́чі
mänguasi і́грашка v за́бавка
tarbeasi річ v предме́т щоде́нного v повсякде́нного вжи́тку
väärtasi ці́нна річ
asju kokku panema пакува́ти v спако́вувати/спакува́ти* ре́чі
mis asi see on? що це таке́?
2. (asjatoimetus) (lugu) (olukord) (nähtus) спра́ва -и ді́ло розм. -а
see on minu isiklik asi це моя́ особи́ста спра́ва
ametiasi службо́ва спра́ва
eraasi прива́тна спра́ва
harjumusasi harjumuse asi зви́чка, зви́чай
imeasi чу́до, ди́во
kriminaalasi jur криміна́льна спра́ва
maitseasi спра́ва сма́ку
peaasi основна́ v головна́ спра́ва
pisiasi дрібни́ця
rahaasjad грошові́ спра́ви
asja sisusse tungima вника́ти/вни́кнути* у суть спра́ви
asi on keerulisem, kui arvasime спра́ва складні́ша ніж ми вважа́ли
asi on otsustatud спра́ву ви́рішено
milles asi seisab v on? у чо́му спра́ва?
see ei puutu asjasse це не стосу́ється спра́ви
mind see asi ei puuduta ця спра́ва мене́ не стосу́ється
asja tõsiselt võtma серйо́зно ста́витися до спра́ви
ta tunneb asja він зна́є цю спра́ву
tal on kõigega asja kõnek йому́ до всьо́го є ді́ло
mis see sinu asi on kõnek яке́ тобі́ ді́ло
see pole sinu asi kõnek це не твоя́ спра́ва
ära topi nina võõrastesse asjadesse не сунь v не пхай свого́ но́са в чужі́ спра́ви
asi läks suure kella külge спра́ва набу́ла ро́зголосу
asjad on halvasti спра́ви ке́пські v пога́ні
asju ajama v õiendama нала́годжувати/нала́годити* спра́ви
asi edeneb спра́ва просува́ється
asi läks niikaugele, et ... спра́ва зайшла́ так дале́ко, що ...
selle asjaga pole kiiret з ціє́ю спра́вою не спі́шно
asume kohe asja juurde відра́зу бере́мося до спра́ви
ta on iga asja peale mees він ма́йстер на всі ру́ки
mul on sinu juurde asja у ме́не до те́бе спра́ва
selles asi ongi у то́му то й спра́ва v ді́ло
3. (põhjus, vajadus) спра́ва -и
kas tulid asja pärast? ти прийшо́в у спра́ві?
mis asja sa siin teed? що ти тут ро́биш?
4. kõnek (loomulike vajaduste õiendamise kohta) потре́ба -и нужда́ -и
asjal käima справля́ти потре́бу v нужду́

draama draama draama draama[t -, draama[de draama[sid S дра́ма -и
klassikaline draama класи́чна дра́ма
ajalooline draama істори́чна дра́ма
perekonnadraama сіме́йна дра́ма
draamat üle v läbi elama пережива́ти/пережи́ти* дра́му
Liitsõnad
draama+
draamakirjandus драматургі́я
draamakirjanik драмату́рг
draamakunst teater драмати́чне мисте́цтво
draamanäitleja арти́ст v арти́стка дра́ми драмати́чний акто́р
draamaring драмгурто́к драмати́чний гурто́к
draamateater драмтеа́тр драмати́чний теа́тр

edu edu edu edu 'ettu, edu[de edu[sid S у́спіх -у уда́ча -і
täisedu цілкови́тий v по́вний у́спіх
edu pant запору́ка у́спіху
edu saavutama досяга́ти/досягти́* і досяга́ти/досягну́ти* у́спіху
edu tagama гарантува́ти у́спіх
oma edu üle uhke olema пиша́тися v горди́тися свої́ми у́спіхами
edu soovima {milles} бажа́ти у́спіхів v уда́чі у чому
edule lootma наді́ятися v сподіва́тися на у́спіх
jõupingutusi kroonis edu зуси́лля увінча́лися у́спіхом
näitusel oli suur edu ви́ставка ма́ла вели́кий у́спіх
Liitsõnad
edu+
edulugu істо́рія у́спіху
edusamm у́спіх крок упере́д

hobune hobune hobuse hobus[t -, hobus[te hobuse[id S кінь коня́
hall hobune сі́рий v миша́стий кінь
kõrb hobune гніди́й кінь гніди́й
raudjas hobune бу́рий кінь
tuhkur hobune си́вий кінь
võik hobune була́ний кінь
juhthobune корінни́к корінни́й v голобе́льний кінь
metshobune ди́кий кінь
raskeveohobune важково́зний кінь важково́з вагово́з
ratsahobune верхови́й кінь скаку́н
sõiduhobune запряжни́й v упряжни́й v їздови́й кінь
tõuhobune племінни́й v поро́дистий кінь
tööhobune робо́чий кінь
võidusõiduhobune бігови́й v перего́новий кінь
hüpped üle hobuse sport стрибки́ че́рез коня́

kaebama k'aeba[ma kaeva[ta k'aeba[b kaeva[tud V ска́ржитися -жуся, -жишся; нак. ска́ржся (kurtma) жалі́тися -і́юся, -і́єшся ре́мствувати -ую, -уєш наріка́ти -а́ю, -а́єш бі́дкатися -аюся, -аєшся (kohtusse kaebama) подава́ти/пода́ти* до су́ду (öördama) доно́сити -о́шу, -о́сиш; нак. -о́сь наші́птувати -ую, -уєш
valu kaebama ска́ржитися на біль
ta kaebab oma kurva saatuse üle v kurba saatust він ска́ржиться v жалі́ється v наріка́є на свою́ гірку́ до́лю
laps kaebab, et süda on paha дити́на ска́ржиться, що її ну́дить
kaeban kõik emale ära я все розка́жу ма́мі я пожалі́юся ма́мі
ta kaebas naabri kohtusse він пода́в до су́ду на свого́ сусі́да

kallas kallas k'alda kallas[t -, kallas[te k'alda[id S бе́рег -а
järsk kallas крути́й v стрімки́й бе́рег
kõrge kallas висо́кий бе́рег
lauge kallas поло́гий бе́рег
soine kallas болоти́стий бе́рег
järve kallas бе́рег о́зера
jõe vasak kallas лі́вий бе́рег ріки́
liivakallas піща́ний бе́рег
läänekallas за́хідний бе́рег
vastaskallas протиле́жний бе́рег
kaldale ujuma виплива́ти/ви́плисти* v ви́пливти* на бе́рег приплива́ти/припливти́* v приплисти́ до бе́рега
paati kaldale tõmbama тягти́ і тягну́ти v ви́тягти* і ви́тягнути* чо́вен на бе́рег
jõgi tõusis v ajas v paisus üle kallaste ріка́ ви́йшла v ви́ступила v ви́лилася з берегі́в
laev eemaldus kaldast корабе́ль відійшо́в v відпли́в v відча́лив від бе́рега
Liitsõnad
kalda+
kaldajoon берегова́ лі́нія
kaldajää берегови́й лід припа́й
kaldakindlustis берегові́ укрі́плення
kaldamärk mer берегови́й знак
kaldanõlv схил бе́рега
kaldavall берегови́й вал

kassa kassa kassa kassa[t -, kassa[de kassa[sid S ка́са -и
eelmüügikassa ка́са попере́днього про́дажу [квиткі́в]
piletikassa квитко́ва ка́са
teatrikassa театра́льна ка́са
haigekassa [страхова́] ка́са для хво́рих лікарня́на ка́са
raudteejaama kassad залізни́чні ка́си
kassat üle võtma прийма́ти/прийня́ти* ка́су
Liitsõnad
kassa+
kassaaken вікно́ ка́си
kassaaparaat контро́льно-ка́совий апара́т ка́совий апара́т
kassaaruanne maj ка́совий звіт
kassafilm kõnek ка́совий фільм
kassakäive maj ка́совий оборо́т
kassaraamat maj ка́сова кни́га
kassatšekk ка́совий чек
kassavajak maj ка́совий дефіци́т

kits k'its kitse k'itse k'itse, k'itse[de k'itse[sid_&_k'its/i S
1. (koduloom) коза́ -и́
kodukits zool (Capra hircus) коза́ сві́йська
piimakits моло́чна коза́
kitsi pidama трима́ти кіз
kits mökitab коза́ ме́кає
2. (metskits) козу́ля -і косу́ля -і ди́ка коза́
nägin metsas kitse я ба́чив у лі́сі козу́лю v косу́лю
3. sport (võimlemisriist) козе́л -зла́ коби́лка -и
üle kitse hüppama стриба́ти/стрибну́ти* че́рез козла́
Liitsõnad
kitse+
kitsehabe цапи́на борі́дка
kitsejuust ко́зячий сир
kitsekari ко́зяче ста́до ко́зяча ота́ра ста́до кіз ота́ра кіз
kitsekarjane kitsekarjus ко́зячий пасту́х
kitsekasvatus козівни́цтво
kitsepiim ко́зяче молоко́
kitsevill ко́зяча во́вна v шерсть

kolmapäev +p'äev päeva p'äeva p'äeva, p'äeva[de p'äeva[sid_&_p'äev/i S середа́ -и́
kolmapäeva hommikul у се́реду вра́нці
esmaspäevast kolmapäevani з понеді́лка до середи́
ööl vastu kolmapäeva у ніч v уночі́ про́ти середи́
koosolek toimub kolmapäeval збо́ри відбу́дуться в се́реду
kontsert viidi üle kolmapäevale конце́рт перене́сли на середу́
kolmapäevaks tulen tagasi я поверну́ся до середи́

kunst1 k'unst kunsti k'unsti k'unsti, k'unsti[de k'unsti[sid_&_k'unst/e S
1. (loov inimtegevus) мисте́цтво -а
abstraktne kunst абстра́ктне мисте́цтво
kujutav kunst образотво́рче мисте́цтво
kaunid kunstid образотво́рчі мисте́цтва й му́зика кра́сні мисте́цтва розм.
antiikkunst анти́чне мисте́цтво
dekoratiivkunst декорати́вне мисте́цтво
ehituskunst будіве́льне мисте́цтво архітекту́ра
filmikunst кіномисте́цтво кінематогра́фія
helikunst музи́чне мисте́цтво му́зика
juveelikunst ювелі́рне мисте́цтво
lavakunst сцені́чне мисте́цтво
monumentaalkunst монумента́льне мисте́цтво
nüüdiskunst суча́сне мисте́цтво
tarbekunst прикладне́ мисте́цтво
teatrikunst театра́льне мисте́цтво
Madalmaade kunst мисте́цтво Нідерла́ндів
2. (oskus, meisterlikkus) мисте́цтво -а умі́ння (вмі́ння) -я майсте́рність -ності
armukunst мисте́цтво коха́ння
arstikunst мисте́цтво лікува́ння умі́ння лікува́ти
elukunst мисте́цтво жи́ти v життя́
sõjakunst військо́ве́ v воє́нне мисте́цтво
riigi valitsemise kunst мисте́цтво керува́ти держа́вою
õlle pruulimise kunst мисте́цтво пивоварі́ння
3. out (nõks, nipp) ви́верт -у (nõia-) чаклу́нство -а ма́гія -ї
Liitsõnad
kunsti+
kunsti[aja]loolane мистецтвозна́вець істо́рик мисте́цтва
kunstiajalooline худо́жньо-істори́чний
kunsti[aja]lugu істо́рія мисте́цтва
kunstiakadeemia акаде́мія мисте́цтв
kunstiala вид мисте́цтва
kunstianne худо́жній тала́нт
kunstielamus худо́жнє v естети́чне вра́ження
kunstiese предме́т мисте́цтва худо́жній ви́ріб
kunstifestival фестива́ль мисте́цтва
kunstifilosoofia філосо́фія мисте́цтва
kunstigalerii худо́жня галере́я
kunstiharidus худо́жня осві́та
out kunstiharrastaja люби́тель мисте́цтва
kunstiharrastus захо́плення мисте́цтвом
kunstiharu га́лузь v вид мисте́цтва
kunstihoone Буди́нок худо́жника
kunstihuvi інтере́с v ціка́вість до мисте́цтва заціка́влення мисте́цтвом
kunstihuviline (1) яки́й ціка́виться v захо́плюється мисте́цтвом (2) люби́тель мисте́цтва
kunstiinstituut худо́жній інститу́т
out kunstikavatsus худо́жній за́сіб v прийо́м
kunstikogu коле́кція v зібра́ння тво́рів мисте́цтва
kunstikoguja колекціоне́р тво́рів мисте́цтва
kunstikool худо́жня шко́ла худо́жнє учи́лище
kunstikriitika худо́жня v мистецтвозна́вча кри́тика
kunstiküps худо́жній худо́жньо доскона́лий
out kunstiküpsus худо́жність худо́жня доскона́лість
kunstiliik вид v рід мисте́цтва
kunstilooming худо́жня тво́рчість
kunstimaitse худо́жній v мисте́цький смак
kunstimeisterlikkus худо́жня майсте́рність
kunstimetseen покрови́тель мисте́цтв мецена́т
kunstimuuseum худо́жній музе́й музе́й образотво́рчого мисте́цтва
kunstimälestis мисте́цька па́м’ятка па́м’ятка мисте́цтва
kunstinädal ти́ждень мисте́цтва
kunstinäitus худо́жня ви́ставка
kunstipõld piltl мисте́цька ни́ва мисте́цька ца́рина
kunstipärand мисте́цька спа́дщина
kunstiraamat кни́жка про мисте́цтво
kunstirahvas kõnek лю́ди мисте́цтва
kunstirööv ви́крадення предме́ту v тво́ру v предме́тів v тво́рів мисте́цтва
kunstisalong худо́жній сало́н
kunstistiil худо́жній стиль
kunstisuund на́прям у мисте́цтві
kunstisõber люби́тель мисте́цтва
kunstisündmus мисте́цька поді́я поді́я у мисте́цтві
kunstitaju худо́жнє сприйняття́
kunstitase худо́жній v мисте́цький рі́вень
kunstitegelane дія́ч мисте́цтв
kunstitempel piltl храм мисте́цтва
kunstiteooria тео́рія мисте́цтва
kunstiteoreetik спеціалі́ст з тео́рії мисте́цтва
kunstiteos твір мисте́цтва мисте́цький твір
out kunstitoode твір мисте́цтва худо́жній твір v ви́ріб
kunstitundja знаве́ць мисте́цтва
out kunstitäius худо́жня доскона́лість
kunstitöö твір мисте́цтва худо́жній твір
kunstivara худо́жні скарби́ скарби́ мисте́цтва
kunstivool те́чія v на́прям у мисте́цтві
out kunstivõte худо́жній прийо́м
kunstiväärtus худо́жня ці́нність v ва́ртість
kunstiväärtused худо́жні ці́нності v скарби́ скарби́ мисте́цтва
kunstiõpetus ped образотво́рче мисте́цтво
kunstiüliõpilane студе́нт худо́жнього ви́шу

laht l'aht lahe l'ahte l'ahte, l'ahte[de l'ahte[sid_&_l'aht/i S зато́ка -и (väike) бу́хта -и
Soome laht Фінська зато́ка
sõitsime üle lahe ми переплили́ v перепливли́ зато́ку

lause lause l'ause lause[t -, lause[te l'ause[id S ре́чення -я
hüüdlause keel окли́чне ре́чення
kiillause keel вставне́ ре́чення
koondlause keel ре́чення з однорі́дними чле́нами ре́чення
kõrvallause keel підря́дне ре́чення
käsklause keel спонука́льне ре́чення
küsilause keel пита́льне ре́чення
lihtlause keel про́сте́ ре́чення
liitlause keel складне́ ре́чення
pealause keel головне́ ре́чення
põimlause keel складнопідря́дне ре́чення
rindlause keel складносуря́дне ре́чення
kirjutas lause tahvlile написа́в ре́чення на до́шці
ütle mõne lausega, kuidas asi oli розкажи́ в де́кількох слова́х, як було́

lehekülg +k'ülg külje k'ülge k'ülge, k'ülge[de k'ülge[sid_&_k'ülg/i S сторі́нка -и
käsikirja koltunud leheküljed пожо́вклі сторінки́ руко́пису
romaan oli üle viiesaja lehekülje рома́н був за о́бсягом бі́льше п’ятиста́ сторіно́к
lugesin lehekülje lõpuni я дочита́в сторі́нку до кінця́
pööras elule uue lehekülje перегорну́в нову́ сторі́нку у житті́

lend l'end lennu l'endu l'endu, l'endu[de l'endu[sid_&_l'end/e S
1. полі́т -льо́ту літ льо́ту і ле́ту леті́ння -я літа́ння -я (üle-) перелі́т -льо́ту
kosmoselend космі́чний полі́т
mõttelend ширя́ння v літ ду́мки
liblikate lend пу́рхання мете́ликів
kosmoselaeva lend полі́т космі́чного корабля́
lend üle Atlandi перелі́т че́рез Атланти́чний океа́н
luik tõusis lendu ле́бідь злеті́в
linnupojad õpivad lendu пташеня́та вча́ться літа́ти
juuksed tõusevad tuule käes lendu воло́сся розвіва́ється на ві́трі
2. (õppeasutuses) ви́пуск -у
meie kooli kahekümnes lend двадця́тий ви́пуск на́шої шко́ли
teise lennu kokkutulek зу́стріч дру́гого ви́пуску
Liitsõnad
lennu+
lennuaeg час польо́ту
lennuilm літна́ пого́да
lennukoridor пові́тря́ний коридо́р
lennuliiklus пові́тря́не сполу́чення
lennuliin пові́тря́на лі́нія v авіалі́нія
lennuohutus безпе́ка польо́тів
lennupilet авіаквито́к
lennupost пові́тря́ні переве́зення, авіапо́шта
lennuõnnetus авіакатастро́фа
lennuühendus авіазв’язо́к

lendama l'enda[ma lenna[ta l'enda[b lenna[tud V
1. (korduvalt v edasi-tagasi) літа́ти -а́ю, -а́єш (üks kord v samas suunas) леті́ти лечу́, лети́ш (sisse) вліта́ти -а́ю, -а́єш уліта́ти -а́ю, -а́єш заліта́ти -а́ю, -а́єш (välja) виліта́ти -а́ю, -а́єш (eemale) відліта́ти -а́ю, -а́єш (üle, teisale) переліта́ти -а́ю, -а́єш (laiali) розліта́тися -а́юся, -а́єшся (mõnda aega) політа́ти* -а́ю, -а́єш (alla, maha) зліта́ти -а́ю, -а́єш полеті́ти* -ечу́, -ети́ш (hakkama) полеті́ти* -ечу́, -ети́ш (juurde, lähedale) підліта́ти -а́ю, -а́єш (ära, minema) полеті́ти* -ечу́, -ети́ш відліта́ти -а́ю, -а́єш (ümber, ringi, kõrvalt mööda) обліта́ти -а́ю, -а́єш облеті́ти* -ечу́, -ети́ш
linnud lendavad птахи́ летя́ть
lendasime lennukiga üle Atlandi ми леті́ли на літаку над Атланти́чним океа́ном v ми переліта́ли на літаку́ Атланти́чний літа́к
lendasime linna kohal ми літа́ли v леті́ли над мі́стом
lehed lendavad tuules ли́стя лети́ть v літа́є на ві́трі
pall lendas üle aia м’яч полеті́в v перелеті́в че́рез парка́н
kübar lendas peast капелю́х злеті́в з голови́
2. piltl (kihutama, tormama) леті́ти лечу́, лети́ш гна́тися жену́ся, жене́шся гони́тися гоню́ся, го́нишся мча́ти мчу, мчиш мча́тися мчу́ся, мчи́шся нести́ся несу́ся, несе́шся
lendasin trepist üles я помча́вся вго́ру по схо́дах
aeg lendab час лети́ть
suvi läks lennates лі́то пролеті́ло
töö lendab käes робо́та кипи́ть у рука́х
3. kõnek (kukkuma) piltl (töö- v õpingukohta kaotama) леті́ти лечу́, лети́ш полеті́ти* -ечу́, -ети́ш зліта́ти -а́ю, -а́єш
on nii libe, et võib kergesti pikali lennata так сли́зько, що мо́жна ле́гко полеті́ти
lendas osakonnajuhataja kohalt полеті́в з поса́ди v мі́сця завві́дділу

maitse maitse m'aitse maitse[t -, maitse[te m'aitse[id S
1. (maitsmisaistingut esile kutsuv aine omadus) смак -у́
magus maitse соло́дкий смак
kibe maitse гірки́й смак
vastiku maitsega aine проти́вна на смак речовина́
kohvi maitse смак ка́ви
mis maitse neil marjadel on? яки́й смак у цих я́гід?
lisa supile maitse järgi soola дода́й в суп v до су́пу со́лі за сма́ком
2. (esteetiliste väärtushinnangute kogum) смак -у́
hea maitse хоро́ший v до́брий смак
rikutud maitse зіпсо́ваний смак
peen maitse ви́тончений v ви́шуканий смак
nõudliku maitsega з вимо́гливим смаком
sisustas toa enda maitse järgi v kohaselt він умеблюва́в кімна́ту на свій смак v за свої́м сма́ком
maitse üle ei vaielda на любо́в і смак това́риш не всяк
ta pole minu maitse вона́ не в моє́му сти́лі

meeter m'eeter m'eetri m'eetri[t -, m'eetri[te m'eetre[id S (pikkusühik) (meetripikkune mõõtmisvahend) метр -а
kuupmeeter кубі́чний метр
ruutmeeter квадра́тний метр
kolm meetrit lai три ме́три завши́ршки
neli meetrit riiet чоти́ри ме́три ткани́ни
mis selle riide meeter maksab? скі́льки ко́шту́є метр ціє́ї ткани́ни?
mõni meeter kaugemal на де́кілька ме́трів да́лі
mitme meetri paksune mullakiht ґрунт v земля́ завто́вшки в де́кілька ме́трів
üle kahe meetri mees чолові́к ро́стом ви́ще двох ме́трів
saja meetri jooks забі́г на сто ме́трів

miljon m'iljon m'iljoni m'iljoni[t -, m'iljoni[te m'iljone[id Num S
1. (tuhat tuhandet) piltl (tohutu hulk) мільйо́н -а
ajalehe tiraaž on üle kolme miljoni тира́ж газе́ти бі́льше трьох мільо́нів
ehituse maksumus ulatub mitme miljoni euroni ва́ртість будівни́цтва сяга́є де́кількох мільйо́нів є́вро
riigi elanike arv on 2 miljonit кі́лькість насе́лення держа́ви 2 мільйо́ни
2. (raha, varanduse kohta) мільйо́н -а
võitis loteriil miljoni він ви́грав в лотере́ю мільйо́н

mootor m'ootor m'ootori m'ootori[t -, m'ootori[te m'ootore[id S двигу́н -а́ мото́р -а
bensiinimootor бензи́новий двигу́н
diiselmootor ди́зельний двигу́н
elektrimootor електри́чний двигу́н
sisepõlemismootor двигу́н вну́трішнього згоря́ння v згора́ння
mootori ehitus будо́ва двигуна́, мото́ра
mootorite mürin шум, гуді́ння мото́рів
mootorit parandama v remontima ремонтува́ти двигу́н, мото́р
mootorit käima panema v käivitama заво́дити/заве́сти* двигу́н, мото́р
mootor ei käivitu двигу́н не заво́диться
mootor läks käima двигу́н заві́вся, запрацюва́в
mootor suri välja двигу́н, мото́р заглу́х
mootor müriseb двигу́н гуде́
mootor on üle kuumenenud двигу́н, мото́р перегрі́вся

pilk p'ilk pilgu p'ilku p'ilku, p'ilku[de p'ilku[sid_&_p'ilk/e S (silmavaade, vaatamisviis, silmade ilme) по́гляд -у
sõbralik pilk дру́жній по́гляд
hukkamõistev pilk осу́дливий v несхва́льний v докі́рливий по́гляд
mehe uuriv pilk допи́тливий по́гляд чолові́ка
sellele ei vaadata hea pilguga це не схва́люється
meie pilgud kohtusid hetkeks на́ші по́гляди зустрі́лися на мить
ta pööras pilgu kõrvale він відві́в по́гляд
kannatasin ta pilgu välja я ви́тримав його́ по́гляд
tüdruk lõi pilgu maha ді́вчина опусти́ла о́чі v по́гляд
tõstis pilgu ajalehelt він відві́в по́гляд від газе́ти
mehed vahetasid tähendusrikkaid pilke чоловіки́ обміня́лися багатозна́чними по́глядами
lõi pilgu kellale він погля́нув v ки́нув о́ком на годи́нник
heitis pilgu üle õla він огля́нувся

põrand põrand põranda põranda[t -, põranda[te põranda[id S
1. підло́га -и
lakitud põrand лако́вана підло́га
värvitud põrand помальо́вана v пофарбо́вана підло́га
värvimata põrand нефарбо́вана підло́га
betoonpõrand бето́нна підло́га
laudpõrand laudadest põrand підло́га з до́щок v дощана́ підло́га v доща́та підло́га
parkettpõrand парке́тна підло́га
puupõrand дерев’я́на підло́га
põrandat tegema v panema виклада́ти/ви́класти* v настила́ти/насла́ти* v настеля́ти/насла́ти* підло́гу
põrandat pühkima заміта́ти/замести́* v підміта́ти/підмести́* підло́гу
vaip on põrandal ки́лим на підло́зі
võtsin v tõmbasin põranda niiske lapiga üle я проте́рла підло́гу воло́гою ганчі́ркою
2. (illegaalse tegevusega seoses) підпі́лля тільки одн. -я
põranda all elama жи́ти у підпі́ллі
revolutsionääridel tuli põranda alla minna революціоне́рам довело́ся піти́ в підпі́лля

raha raha raha raha -, raha[de raha[sid S (paberraha v münt) гро́ші мн. -ей (metallraha) моне́та -и метале́ві гро́ші (peen-, vahetusraha) дрібні́ гро́ші (ostmisel tagasiantav raha) ре́шта -и (rahasumma) су́ма гро́шей (rahasüsteem) фіна́нси (kapital, vara rahasummana arvestatuna) капіта́л -у
väike raha малі́ гро́ші v мала́ су́ма гро́шей
suur raha вели́кі гро́ші v вели́ка су́ма гро́шей
elatusraha гро́ші v ко́шти на прожи́ток
paberraha паперо́ві гро́ші
palgaraha заробі́тна пла́та
pensioniraha пе́нсія
reisiraha гро́ші на доро́гу v пої́здку v по́дорож
sularaha готі́вка
taskuraha кишенько́ві гро́ші
valeraha фальши́ві гро́ші
ülalpidamisraha гро́ші v ко́шти на утри́мання v прожи́ток
üüriraha оре́ндна пла́та
raha teenima заробля́ти/зароби́ти* гро́ші
raha raiskama витрача́ти/ви́тратити* v тра́тити гро́ші
hakkas raha üle lugema він поча́в перерахо́вувати гро́ші
viis raha panka він відні́с гро́ші в банк
käis raha peeneks vahetamas він ходи́в розмі́нювати v міня́ти гро́ші
raha väärtus tõuseb ва́ртість гро́шей зроста́є v росте́
anna mulle natuke raha дай v пози́ч мені́ тро́шки гро́шей
mängiti raha peale kaarte гра́ли в ка́рти на гро́ші
ma olen rahast päris lage я зо́всім не ма́ю гро́шей
aeg on raha час – це гро́ші

sealt s'ealt Adv
1. (osutab kõnelejast eemal olevale kohale) зві́дти
läks kööki ja tuli sealt kohe toidunõudega tagasi він пішо́в на ку́хню і прийшо́в зві́дти з по́судом
läksime üle väljaku, sealt oli kõige lühem tee koju ми пішли́ че́рез пло́щу v майда́н, зві́дти була́ найкоро́тша доро́га додо́му
kes sealt tuleb? хто зві́дти йде? v хто там йде?
2. (osutab koos sõnaga siit juhuslikumale tegevusele, esinemusele)
tuul puhus kord siit, kord sealt ві́тер дув то зві́дси, то зві́дти
kord valutas tal siit, kord sealt у ньо́го болі́ло то тут, то там
sirvisin raamatut niisama siit ja sealt я горта́ла кн́ижку то зві́дси, то зві́дти kõnek

sild s'ild silla s'ilda s'ilda, s'ilda[de s'ilda[sid_&_s'ild/u S
1. міст моста́ v мо́сту
kitsas sild вузьки́й міст
raudteesild залізни́чний міст
rippsild вися́чий міст
silda ehitama будува́ти/побудува́ти* міст v будува́ти/збудува́ти* міст
üle silla minema перехо́дити че́рез міст v перехо́дити по мосту́ v мо́сті
üle oja viib väike sild че́рез струмо́к веде́ мале́нький місто́к v мо́стик
auto sõitis sillalt jõkke автомобі́ль з’ї́хав з моста́ v мо́сту у рі́чку
2. mer (tekiehitis laeval) місто́к -тка мо́стик -а
kaptenisild капіта́нський місто́к v мо́стик
komandosild ходови́й місто́к

vihm v'ihm vihma v'ihma v'ihma, v'ihma[de v'ihma[sid_&_v'ihm/u S дощ -у́
tugev vihm си́льний дощ
hoovihm короткоча́сний дощ
paduvihm зли́ва
äikesevihm гроза́
väljas sajab vihma надво́рі па́дає дощ
vihma valab v kallab nagu oavarrest v pangest v kapast ллє як з відра
vihm läks üle v jäi järele v lakkas дощ переста́в v скінчи́вся
marjulised jäid vihma kätte збирачі́ я́годів потра́пили під дощ
katus ei pea vihma [kinni] дах протіка́є