akt 'akt akti 'akti 'akti, 'akti[de 'akti[sid_&_'akt/e S
1. (toiming) акт -у ді́я -ї
agressiooniakt акт агре́сії
suguakt стате́вий акт
terroriakt терористи́чний акт
out tunnetusakt !!!
vaenulik akt воро́жий акт акт наси́льства наси́льні ді́ї
2. (dokument) акт -а
seadusandlik akt законода́вчий акт
ekspertiisiakt акт експерти́зи
kinkeakt да́рчий лист v за́пис
loovutusakt акт про переда́чу
normatiivakt нормати́вний акт
perekonnaseisuakt акт циві́льного v громадя́нського ста́ну
süüdistusakt обвинува́льний акт
vastuvõtuakt акт про прийо́м прийо́мний акт
üleandeakt акт про переда́чу
3. kunst (aktimaal, aktijoonistus) акт? ню невідм.
Viiralti aktid ню Війральта
4. (toimik) спра́ва -и досьє́ невідм.

blokk bl'okk bloki bl'okki bl'okki, bl'okki[de bl'okki[sid_&_bl'okk/e S pol (liit) sport (grupisulg) блок -у
sõjaline blokk військо́ви́й блок
parteide blokk блок па́ртій

hommik hommik hommiku hommiku[t -, hommiku[te hommiku[id S
1. (päeva algusosa) ра́нок -нку
ilus hommik га́рний v чудо́вий ра́нок
külm hommik моро́зний v холо́дний ра́нок
udune hommik тума́нний ра́нок
varajane hommik ра́нній ра́нок
eluhommik piltl ра́нок життя́
kevadhommik весня́ни́й ра́нок
maihommik травне́вий ра́нок
täna hommikul сього́дні вра́нці v зра́нку
hommikul vara ра́но-вра́нці
kell viis hommikul о п’я́тій годи́ні ра́нку вра́нці о п’я́тій годи́ні
hommiku eel vastu hommikut над ра́нок на v під ра́нок
hommikust alates hommikust peale hommikust saadik зра́нку зра́ння
koidab hommik світа́є
2. (hommikupoolikul toimuv etendus, kontsert) ра́нок -нку ранко́вий спекта́кль v конце́рт
kirjandushommik літерату́рний ра́нок
lastehommik дитя́чий ра́нок
3. kõnek (ida) схід схо́ду
aknad on hommiku poole ві́кна вихо́дять на схід
Liitsõnad
hommiku+
hommikukaste ра́нішня роса́ ранко́ва роса́
hommikukohv ранко́ва ка́ва
hommikuleht ранко́ва газе́та
hommikumantel ранко́вий v нічни́й хала́т
hommikutund ра́нішня v світа́нко́ва пора́
hommikumaa схі́дна краї́на, Схід
hommikumaine схі́дний

ilus ilus ilusa ilusa[t -, ilusa[te ilusa[id Adj
1. (kaunis) га́рний -а, -е прекра́сний -а, -е фа́йний -а, -е зах.
ilus laps га́рна дити́на
ilusad juuksed га́рне воло́сся
ilus loodus га́рна v мальовни́ча приро́да
kui ilus ta on! яка́ вона́ га́рна v прекра́сна!
2. (kauniks peetav, muljet avaldav) га́рний -а, -е чудо́вий -а, -е прекра́сний -а, -е (ilmastiku kohta) пого́жий -а, -е
ilus ilm га́рна v чудо́ва пого́да
ilus päev га́рний v пого́жий день
3. (kiiduväärt, tubli) (mõnus, tore) до́брий -а, -е га́рний -а, -е хоро́ший -а, -е фа́йний -а, -е зах.
ilus tegu до́брий v га́рний v прекра́сний вчи́нок
ilusaid unenägusid га́рних снів
elu on ilus жи́ття чудо́ве v прекра́сне
4. kõnek (kopsakas, kenake) до́брий -а, е солі́дний -а, -е чима́ли́й -а́ла́, -а́ле́
palk oli ilus зарпла́та була́ до́бра
ilus summa солі́дна v чима́ла́ су́ма

kaart1 k'aart kaardi k'aarti k'aarti, k'aarti[de k'aarti[sid_&_k'aart/e S
1. (maakaart) (objektide paiknemise kujutis) (mängukaart) ка́рта -и ма́па -и
looduskaart фізи́чна ка́рта v ма́па
geograafiline kaart географі́чна ка́рта v ма́па
poliitiline kaart політи́чна ка́рта v ма́па
[auto]teede kaart ка́рта v ма́па автомобі́льних дорі́г
ilmakaart sünoptiline kaart meteor синопти́чна ка́рта
kontuurkaart ко́нтурна ка́рта
maakaart географі́чна ка́рта v ма́па
merekaart морська́ ка́рта v ма́па
mängukaart гра́льна ка́рта
reljeefkaart geogr рельє́фна ка́рта
seinakaart насті́нна v стінна́ ка́рта
trumpkaart кози́рна ка́рта
eesti murrete kaart ка́рта есто́нських діале́ктів
kaardile kandma {mida} познача́ти/позна́чи́ти* на ка́рті v ма́пі що нано́сити/нанести́* на ка́рту v ма́пу що картографува́ти що
kaarte mängima гра́ти в ка́рти
kaarte [välja] jagama роздава́ти/розда́ти* ка́рти здава́ти/зда́ти* ка́рти
kaarte [välja] panema kaartide järgi ennustama ворожи́ти v поворожи́ти* на ка́ртах
2. (plank) ка́ртка -и (postkaart) листі́вка -и
arvestuskaart обліко́ва ка́ртка
kataloogikaart катало́жна ка́ртка
kutsekaart запро́шення
liikmekaart чле́нська ка́ртка чле́нський квито́к
lugejakaart чита́цький квито́к
toidukaart (1) (menüü) меню́ (2) maj продово́льча ка́ртка
uusaastakaart новорі́чна листі́вка
visiitkaart візи́тна ка́ртка візи́тка
õnnitluskaart віта́льна листі́вка
Liitsõnad
kaardi+
kaardimajake piltl картко́ви́й буди́ночок картко́ва́ ха́тка
kaardimõõt geogr масшта́б ка́рти v ма́пи
kaardipakk коло́да карт
kaardisüsteem maj картко́ва́ систе́ма

kajakas kajakas kajaka kajaka[t -, kajaka[te kajaka[id S ча́йка? -и марти́н -а
hõbekajakas zool (Larus argentatus) срібля́стий марти́н
kalakajakas zool (Larus canus) си́вий марти́н си́ва ча́йка?? розм.
merikajakas zool (Larus marinus) морськи́й марти́н морська́ ча́йка?? розм.
naerukajakas zool (Larus ridibundus) звича́йний марти́н
Liitsõnad
kajaka+
kajakaparv згра́я ча́йо́к v марти́нів

lahe1 lahe laheda laheda[t -, laheda[te laheda[id Adj
1. (avar) (ruumikas) просто́рий -а, -е містки́й -а́, -е́ ві́льний -а, -е (vaba) безме́жний -а, -е ві́льний -а, -е приві́льний -а, -е
lahe elu ві́льне життя́
inimesi väljus, vagunis läks lahedamaks лю́ди ви́йшли, у ваго́ні ста́ло вільні́ше v просто́ріше
2. (kerge) легки́й -а́, -е́ (värskendav) освіжни́й -а́, -е́
lahe jook освіжни́й, легки́й напі́й
lahe tuul легки́й, освіжни́й ві́тер
anna mulle midagi lahedat lugeda дай мені́ почита́ти щось легке́
3. (mõnus, õdus) приє́мний -а, -е га́рний -а, -е (muretu, pingevaba) легки́й -а, -е (sõbralik, lahke) приві́тний -а, -е при́язний -а, -е дру́жній -я, -є дружелю́бний -а, -е
lahedad naljad дру́жні жа́рти
ta on lahe inimene він приві́тна люди́на

lootma l'oot[ma l'oot[a looda[b loode[tud, l'oot[is l'oot[ke V наді́ятися на кого – що -і́юся, -і́єшся сподіва́тися кого, що, на кого – що -а́юся, -а́єшся розрахо́вувати на кого – що -ую, -уєш (abi, tuge ootama) поклада́тися на кого – що -а́юся, -а́єшся
tahaks väga loota, et kõik läheb hästi ду́же хо́четься сподіва́тися, що все бу́де до́бре
loodame kõige paremat! сподіва́ємося v наді́ємося на кра́ще
midagi head pole sealt loota нічо́го до́брого не ва́рто зві́дти сподіва́тися
seda me ei julgenud lootagi цьо́го ми й не сподіва́лися v на це ми навіть не наді́ялися v не розрахо́вували
loodab väitekirja kevadeks valmis saada він наді́ється v сподіва́ється v розрахо́вує написа́ти до весни́ дисерта́цію
pole kellegi peale v kellelegi loota нема́є на ко́го покла́стися

lõhn l'õhn lõhna l'õhna l'õhna, l'õhna[de l'õhna[sid_&_l'õhn/u S
1. за́пах -у арома́т -у па́хощі мн. -ів
hea lõhn га́рний за́пах
halb lõhn пога́ний за́пах
tugev lõhn си́льний за́пах
terav lõhn го́стрий за́пах
uimastav lõhn п’янки́й за́пах v арома́т
higilõhn за́пах по́ту
kevadelõhn весня́ний арома́т v арома́т v па́хощі весни́ v арома́т весни́
kohvilõhn за́пах ка́ви
kõdulõhn за́пах перегно́ю
kõrbelõhn за́пах га́ру v горі́лого
lillelõhn за́пах кві́тів
suitsulõhn за́пах ди́му
toidulõhn за́пах їди́ v ї́жі
tubakalõhn тютюно́вий за́пах v за́пах тютюну́
viinalõhn за́пах горі́лки
kui isuäratav lõhn! яки́й апети́тний за́пах
koer tunneb hästi lõhna соба́ка v пес до́бре відчува́є за́пах
nina on kinni, lõhna ei tunne ніс закла́дений, не відчува́ю за́паху
koer oli meid lõhna järgi üles otsinud соба́ка v пес знайшо́в нас по за́паху
2. (alkoholilõhna kohta) за́пах алкого́лю

maksma m'aks[ma m'aks[ta maksa[b m'aks[tud, m'aks[is m'aks[ke V
1. (mille eest mida tasuma) плати́ти плачу́, пла́тиш заплати́ти* -ачу́, -а́тиш опла́чувати -ую, -уєш розпла́чуватися -уюся, -уєшся розрахо́вуватися -уюся, -уєшся випла́чувати -ую, -уєш спла́чувати -ую, -уєш
sularahas maksma плати́ти v розпла́чуватися/розплати́тися* готі́вкою
pangaülekandega maksma плати́ти v розпла́чуватися/розплати́тися* v розрахо́вуватися/розрахува́тися* ба́нківським переве́денням
korteri eest maksma плати́ти v заплати́ти* за кварти́ру
võlga maksma заплати́ти v випла́чувати/ви́платити* борг
trahvi maksma заплати́ти v опла́чувати/оплати́ти* штраф
maksis mantli eest kaks tuhat krooni заплати́в за пальто́ дві ти́сячі крон
makske kassasse! платі́ть v заплаті́ть у ка́сі
liikmemaks on maksmata чле́нський вне́сок не опла́чено
maksime arve заплати́ли v оплати́ли раху́нок
2. (ostmisel, müümisel mingit hinda omama, mida väärt olema) ко́штувати -ую, -уєш
ajaleht maksab seitse krooni газе́та ко́штує сім крон
mis tomatid maksavad? скі́льки ко́штують помідо́ри?
paljas lubadus ei maksa midagi го́ла обі́цянка нічо́го не ко́штує
3. (mõtet olema, tasuma) (pruukima) ва́рто v варт
ei maksa asjatult riskida не ва́рто даре́мно ризикува́ти
seda filmi maksab vaadata цей фільм ва́рто подиви́тися v перегля́нути
4. (kehtima, jõus olema) ді́яти ді́ю, ді́єш (hakkama) вступа́ти у ді́ю v у си́лу -а́ю, -а́єш (panema) устано́влювати v встано́влювати -юю, -юєш установля́ти v встановля́ти -я́ю, -я́єш уво́дити v вво́дити -джу, -диш
ta on kõva korra maksma pannud він встанови́в v ввів стро́гий поря́док
see dokument ei ole maksev цей докуме́нт неді́йсний

meeleolu +olu olu olu 'ollu, olu[de olu[sid S
1. (emotsionaalne seisund) на́стрій -рою
hea meeleolu га́рний на́стрій
halb meeleolu пога́ний на́стрій
masendav meeleolu пригні́чений на́стрій
pühademeeleolu святко́вий на́стрій
meeleolu langes на́стрій впав v погі́ршився
meeleolu paranes на́стрій підня́вся v покра́щився
palju sõltub meeleolust бага́то зале́жить від на́строю
2. (meelestatus) на́стрій -рою
sõjavastased meeleolud антивоє́нні на́строї

pruun pr'uun pruuni pr'uuni pr'uuni, pr'uuni[de pr'uuni[sid_&_pr'uun/e Adj S кори́чневий -а, -е (silmade kohta) ка́рий -а, -е (mustjas-) бу́рий -а, -е
pruunid silmad ка́рі о́чі
pruunid juuksed ру́се воло́сся
prae sibulad pruuniks підсма́ж цибу́лю до золоти́стого ко́льору

raha raha raha raha -, raha[de raha[sid S (paberraha v münt) гро́ші мн. -ей (metallraha) моне́та -и метале́ві гро́ші (peen-, vahetusraha) дрібні́ гро́ші (ostmisel tagasiantav raha) ре́шта -и (rahasumma) су́ма гро́шей (rahasüsteem) фіна́нси (kapital, vara rahasummana arvestatuna) капіта́л -у
väike raha малі́ гро́ші v мала́ су́ма гро́шей
suur raha вели́кі гро́ші v вели́ка су́ма гро́шей
elatusraha гро́ші v ко́шти на прожи́ток
paberraha паперо́ві гро́ші
palgaraha заробі́тна пла́та
pensioniraha пе́нсія
reisiraha гро́ші на доро́гу v пої́здку v по́дорож
sularaha готі́вка
taskuraha кишенько́ві гро́ші
valeraha фальши́ві гро́ші
ülalpidamisraha гро́ші v ко́шти на утри́мання v прожи́ток
üüriraha оре́ндна пла́та
raha teenima заробля́ти/зароби́ти* гро́ші
raha raiskama витрача́ти/ви́тратити* v тра́тити гро́ші
hakkas raha üle lugema він поча́в перерахо́вувати гро́ші
viis raha panka він відні́с гро́ші в банк
käis raha peeneks vahetamas він ходи́в розмі́нювати v міня́ти гро́ші
raha väärtus tõuseb ва́ртість гро́шей зроста́є v росте́
anna mulle natuke raha дай v пози́ч мені́ тро́шки гро́шей
mängiti raha peale kaarte гра́ли в ка́рти на гро́ші
ma olen rahast päris lage я зо́всім не ма́ю гро́шей
aeg on raha час – це гро́ші

tühi tühi tühja t'ühja t'ühja, t'ühja[de t'ühja[sid_&_t'ühj/e Adj S
1. поро́жній -я, -є
inimtühi безлю́дний v незасе́лений v ди́кий
tühi ruum поро́жнє примі́щення
tühi lehekülg чи́ста v поро́жня сторі́нка
sõi oma taldriku tühjaks він з’їв все з тарі́лки
kõht on tühi {kellel} він зголодні́в v захоті́в ї́сти
korter on tühjaks tehtud v varastatud кварти́ру обікра́ли
varahommikuti on tänavad tühjad вра́нці ву́лиці поро́жні
etendus läks tühjale saalile виста́ва йшла при поро́жньому за́лу v за́лові
2. (asjatu, tarbetu, mõttetu, ilmaaegne) (sügavama sisuta, tähtsusetu) поро́жній -я, -є пусти́й -а, -е ма́рний -а, -е даре́мний -а, -е
tühjad lubadused поро́жні v пусті́ обіця́нки
tühi töö поро́жня v пуста́ робо́та
ah, see on tühi asi! ах, це дрібни́ця v дрібни́ці!
3. (vanapagan, vanatühi) чорт -а нечи́стий -того
et tühi sind võtaks! нечи́стий би його́ взяв!
tühi temaga! хай йому́ чорт! v чорт із ним!
Liitsõnad
tühi+
tühiasi дрібни́ця