aasta 'aasta 'aasta 'aasta[t -, 'aasta[te 'aasta[id S рік ро́ку літа́ літ
jooksev aasta пото́чний рік
käesolev v praegune v tänavune aasta цей v ни́нішній рік
möödunud v läinud aasta мину́лий рік
sõjaeelsed aastad передвоє́нні ро́ки́
kalendriaasta календа́рний рік
liigaasta високо́сний рік
õppeaasta навча́льний рік
üks aasta оди́н рік
viis aastat п’ять ро́кі́в
pool aastat півро́ку
igal aastal щоро́ку ко́жного ро́ку щорі́чно
aasta eest рік тому́ торі́к
aastaga за рік
kahe aasta pärast че́рез два ро́ки
aasta jooksul v kestel про́тягом v впродо́вж ро́ку за рік
aastate jooksul про́тягом v впродо́вж багатьо́х ро́кі́в
head uut aastat! з Нови́м ро́ком!
uut aastat vastu võtma зустрічати/зустріти* Нови́й рік
tüdruk on kaheksa aastat vana ді́вчинці ві́сім ро́ків
mis aastal sa oled sündinud? яко́го ро́ку ти народи́вся? v коли ти народи́вся?

aga aga Konj Adv aga aga aga -, aga[de aga[sid S
1. (vastandav) але́ одна́к проте́ та а
eile oli külm, aga täna on soe вчо́ра було́ хо́лодно а сього́дні те́пло
ta ütles seda tasa, aga kindlalt він сказа́в це ти́хо але́ впе́внено
2. (küsiv)
aga millal teised tulevad? а коли́ при́йдуть і́нші?
3. (rõhutav sõna) і але́ ж і
on aga inimesed! але́ ж і наро́д!
4. але́
on siiski üks väike aga все ж є одне́ мале́ньке але́

aina aina Adv (üha) усе́, все, ті́льки й, пості́йно (ainult) ті́льки, лише́, лиш (lausa) так і
ilmad lähevad aina soojemaks пого́да стає́ усе́ теплі́шою
hommikust õhtuni aina sajab з ра́нку до но́чі пості́йно v все паде́ дощ
aina üks ja seesama все одне́ і те саме́
see tuleb asjale aina kasuks це піде́ спра́ві ті́льки на ко́ристь
lagendik aina valendas lilledest галя́вина так і білі́ла від кві́тів

ammu ammu Adv
1. (kaua aja eest) давно́
ammu möödunud ajad давномину́лі часи́ v да́вні часи́
ammu kuuldud viis давно́ почу́та мело́дія
vihm on ammu üle дощ давно́ пройшо́в
see juhtus üsna ammu це ста́лося до́сить давно́
see oli väga v õige ammu це бу́ло ду́же давно́ v давни́м-давно́
ma tunnen teda ammu я зна́ю його́ давно́
töötan siin juba ammu я працю́ю тут уже́ v вже давно́
ma ei ole teda ammu näinud я його́ давно́ не ба́чив
ammu on aeg lahkuda давно́ пора́ іти́ v йти
kas sa tulid juba ammu? ти вже давно́ прийшо́в?
pääsmed olid juba ammu enne kontserti läbi müüdud квитки́ бу́ли розпро́дані задо́вго до конце́рту
2. (liiatigi) тим бі́льше, тим па́че, поготі́в
ma pole kunagi sellest mõelnudki, ammu veel rääkinud я ніко́ли про це не ду́мав, а тим бі́льше не говори́в
mul ei ole jalgratastki, ammu siis veel autot я не ма́ю велосипе́да, а автомобі́ля і поготі́в
3. (alles, nüüdsama) ті́льки що, що́йно, ті́льки-ті́льки
ammu sa tulid ja juba tahad ära minna ти що́йно v ті́льки що v ті́льки-ті́льки прийшо́в і вже хо́чеш іти́ v йти
ammu see oli, kui ema pensionile jäi чи давно це бу́ло, як ма́ти пішла́ v ви́йшла на пе́нсію

arusaamatu +saamatu saamatu saamatu[t -, saamatu[te saamatu[id Adj
1. (mittemõistetav, ebaselge) незрозумі́лий -а, -е невира́зний -а, -е нея́сни́й -а, -е
arusaamatu keel незрозумі́ла мо́ва
arusaamatu vastus незрозумі́ла ві́дповідь
arusaamatu lugu незрозумі́ла v заплу́тана істо́рія
lihtsalt arusaamatu про́сто незрозумі́ло
arusaamatul viisil незрозумі́лим чи́ном
kas jäi midagi arusaamatuks? щось залиши́лося незрозумі́лим?
2. (taipamatu) нетяму́щий -а, -е недога́дливий -а, -е нездога́дливий -а, -е некмітли́вий -а, -е
arusaamatu inimene нетяму́ща люди́на
arusaamatu pilk нетяму́щий по́гляд
kuidas sa nii arusaamatu oled! як ти мо́жеш бу́ти таки́м нетяму́щим v недога́дливим v нездога́дливим!

asi asi asja 'asja 'asja, 'asja[de 'asja[sid_&_'asj/u S
1. (ese) (aine, materjal) (teos) річ ре́чі
ilus asi га́рна річ
hädavajalik asi вкрай v укра́й необхі́дна річ
isiklikud asjad особи́сті ре́чі
mänguasi і́грашка v за́бавка
tarbeasi річ v предме́т щоде́нного v повсякде́нного вжи́тку
väärtasi ці́нна річ
asju kokku panema пакува́ти v спако́вувати/спакува́ти* ре́чі
mis asi see on? що це таке́?
2. (asjatoimetus) (lugu) (olukord) (nähtus) спра́ва -и ді́ло розм. -а
see on minu isiklik asi це моя́ особи́ста спра́ва
ametiasi службо́ва спра́ва
eraasi прива́тна спра́ва
harjumusasi harjumuse asi зви́чка, зви́чай
imeasi чу́до, ди́во
kriminaalasi jur криміна́льна спра́ва
maitseasi спра́ва сма́ку
peaasi основна́ v головна́ спра́ва
pisiasi дрібни́ця
rahaasjad грошові́ спра́ви
asja sisusse tungima вника́ти/вни́кнути* у суть спра́ви
asi on keerulisem, kui arvasime спра́ва складні́ша ніж ми вважа́ли
asi on otsustatud спра́ву ви́рішено
milles asi seisab v on? у чо́му спра́ва?
see ei puutu asjasse це не стосу́ється спра́ви
mind see asi ei puuduta ця спра́ва мене́ не стосу́ється
asja tõsiselt võtma серйо́зно ста́витися до спра́ви
ta tunneb asja він зна́є цю спра́ву
tal on kõigega asja kõnek йому́ до всьо́го є ді́ло
mis see sinu asi on kõnek яке́ тобі́ ді́ло
see pole sinu asi kõnek це не твоя́ спра́ва
ära topi nina võõrastesse asjadesse не сунь v не пхай свого́ но́са в чужі́ спра́ви
asi läks suure kella külge спра́ва набу́ла ро́зголосу
asjad on halvasti спра́ви ке́пські v пога́ні
asju ajama v õiendama нала́годжувати/нала́годити* спра́ви
asi edeneb спра́ва просува́ється
asi läks niikaugele, et ... спра́ва зайшла́ так дале́ко, що ...
selle asjaga pole kiiret з ціє́ю спра́вою не спі́шно
asume kohe asja juurde відра́зу бере́мося до спра́ви
ta on iga asja peale mees він ма́йстер на всі ру́ки
mul on sinu juurde asja у ме́не до те́бе спра́ва
selles asi ongi у то́му то й спра́ва v ді́ло
3. (põhjus, vajadus) спра́ва -и
kas tulid asja pärast? ти прийшо́в у спра́ві?
mis asja sa siin teed? що ти тут ро́биш?
4. kõnek (loomulike vajaduste õiendamise kohta) потре́ба -и нужда́ -и
asjal käima справля́ти потре́бу v нужду́

eksima 'eksi[ma 'eksi[da eksi[b eksi[tud V
1. (teed kaotama) заблуди́ти* -уджу́, -у́диш заблуди́тися* -уджу́ся, -у́дишся збива́тися -а́юся, -а́єшся
olime teelt eksinud ми зби́лися з доро́ги
laps eksis metsa дити́на заблуди́лася у лі́сі
2. (kuhugi juhuslikult sattuma) заблука́ти* -а́ю, -а́єш забріда́ти -а́ю, -а́єш
linna eksinud põder лось, який забрі́в у мі́сто
3. (viga tegema) помиля́тися -я́юся, -я́єшся хи́бити -блю, -биш
eksid rängalt ти гли́бо́ко помиля́єшся
eksisin uksega я помили́вся дверми́ v двери́ма
4. (reegleid, tavasid rikkuma) пору́шувати -ую, -уєш
sa oled seaduse vastu eksinud ти пору́шив зако́н

erinevalt erinevalt Adv по-рі́зному (erinedes) на відмі́ну від кого/чого
üht ja sama nähtust erinevalt käsitama розгляда́ти одне́ і те саме́ я́вище по-рі́зному
erinevalt teistest õpetajatest на відмі́ну від і́нших вчителі́в

juba juba Adv
1. (ajaliselt) уже́ (вже)
juba tulen я вже йду
juba ammu уже́ давно́
2. (rõhutavalt) уже́ (вже)
seda juba ei juhtu цього́ вже не бу́де
3. (isegi, koguni) (уже́ вже) на́віть
kui juba tema ei oska, siis ei oska keegi якщо́ вже на́віть він не вмі́є то ніхто́ не вмі́є

julgema j'ulge[ma j'ulge[da j'ulge[b j'ulge[tud_&_jule[tud V смі́ти/посмі́ти* (julgust ilmutama) насмі́люватися/насмі́литися* (mitte kartma) не боя́тися/не побоя́тися* (söandama) нава́жуватися/нава́житися* v зва́жуватися/зва́житися* v відва́жуватися/відва́житися*
kuidas sa julged minust niimoodi mõelda? як ти смі́єш про ме́не так ду́мати?
julgen üles tunnistada насмі́люся призна́тися
vaevalt ta julgeb seda teha навря́д чи він посмі́є v насмі́литься це зроби́ти, навря́д чи він нава́житься v зва́житься v відва́житься на це
tule, kui julged ходи́, якщо не бої́шся
kas julgeme sisse minna? чи нава́жимося v зва́жимося v відва́жимося зайти́?

kaebus k'aebus k'aebuse k'aebus[t k'aebus[se, k'aebus[te k'aebus/i_&_k'aebuse[id S
1. (kaebamine, kaeblemine) ска́рга -и (halamine) плач пла́чу́ (kurtmine) ре́мство -а ре́мствування -я наріка́ння -я (halisemine) ниття́ -я́ розм. ски́глення -я розм. хни́кання -я розм.
arst kuulas haige kaebusi лі́кар слу́хав ска́рги хво́рого
2. (süüdistus) ска́рга -и
edasikaebus jur оска́рження
kassatsioonikaebus jur касаці́йна ска́рга
salakaebus доно́с
kaebuste ja ettepanekute raamat кни́га скарг та пропози́цій
kaebust esitama {kelle peale} подава́ти/пода́ти* ска́ргу на кого ска́ржитися/поска́ржитися* на кого
kirjutas naabri peale kaebuse він написа́в ска́ргу на сусі́да

kallis kallis k'alli kallis[t -, kallis[te_&_k'alli[te k'alle[id Adj S
1. (hinnaline, väärtuslik) дороги́й -а́, -е́ дорогоці́нний -а, -е кошто́вний -а, -е ці́нний -а, -е
kallid kingitused дорогі́ подару́нки
kallid ehted дорогоці́нні v кошто́вні прикра́си
kallimaks minema доро́жчати
kallist aega kulutama витрача́ти/витрати́ти* дорогоці́нний час
praegu on iga minut kallis за́раз дорога́ ко́жна хвили́на
2. (armas, südamelähedane) дороги́й -а́, -́е коха́ний -а, -е ми́лий -а, -е
kallis ema дорога́ ма́мо
kallis, kas tuled mulle naiseks? коха́но, ти ви́йдеш за ме́не?
kallid külalised дорогі́ го́сті

kodanik kodan'ik kodaniku kodan'ikku kodan'ikku, kodan'ikku[de_&_kodanik/e kodan'ikku[sid_&_kodan'ikk/e S
1. громадя́ни́н -а громадя́нка -и
aukodanik поче́сний громадя́ни́н
kaaskodanik співгромадя́ни́н співгромадя́нка книжн.
maailmakodanik громадя́ни́н сві́ту
Eesti Vabariigi kodanik громадя́ни́н Есто́нської Респу́бліки
kodanike põhiõigused ja -kohustused основні́ права́ та обо́в’язки громадя́н
2. aj (linnakodanik) бю́ргер -а городя́нин -а
Liitsõnad
kodaniku+
kodanikualgatus громадя́нська ініціати́ва
kodanikujulgus громадя́нська відва́га
kodanikukohus обо́в’язок громадя́ни́на громадя́нський обо́в’язок
kodanikuõigused громадя́нські права́ права́ громадя́н

laulma l'aul[ma l'aul[da laula[b l'aul[dud, l'aul[is l'aul[ge V (inimeste, lindude kohta) співа́ти -а́ю, -а́єш
serenaadi laulma співа́ти серена́ду
laulab ansamblis співа́є у анса́мблі
käib poistekooris laulmas співа́є у хо́рі хло́пчиків та юнакі́в
laulab klaveri saatel співа́є під су́провід фортепіа́но
laulab noodist співа́є по но́тах
ööbik laulab солове́й співа́є

liialt liialt Adv (liiga) зана́дто, на́дто, надмі́ру, надмі́рно, надзвича́йно
liialt suur зана́дто v на́дто v надзвича́йно v неймові́рно вели́кий
rahune, oled liialt erutatud заспокі́йся, ти зана́дто v на́дто v надмі́ру v надмі́рно збу́джений v схви́льований
tulite liialt vara ви прийшли́ зана́дто v на́дто ра́но
selle töö eest makstakse liialt vähe за цю робо́ту платя́ть зана́дто v на́дто ма́ло

lootus l'ootus l'ootuse l'ootus[t l'ootus[se, l'ootus[te l'ootus/i_&_l'ootuse[id S наді́я -ї (ootus) сподіва́ння -я очі́кування -я
asjatud lootused даре́мні сподіва́ння
salajane lootus потає́мна наді́я
pääsemislootus наді́я на поряту́нок
võidulootus наді́я на перемо́гу
ei tohi lootust kaotada не мо́жна втрача́ти наді́ю
ta ei õigustanud meie lootusi він не ви́правдав на́ших сподіва́нь
lootused varisesid kokku наді́ї заги́нули v пропа́ли
sa võtsid mult viimase lootuse ти забра́в у ме́не оста́нню наді́ю
ei julge v ei või mingit lootust anda я не смі́ю дава́ти v не мо́жу да́ти нія́кої наді́ї
kas ta paraneb, kas on lootust? чи є ще наді́я, що він ви́дужає?
meie uus lootus kaugushüppes на́ша нова́ наді́я у стрибка́х в довжину́

lubadus lubadus lubaduse lubadus[t lubadus[se, lubadus[te lubadus/i S обіця́нка -и сло́во -а
lubadust andma дава́ти/да́ти* обіця́нку v сло́во
lubadust täitma вико́нувати/ви́конати* обіця́нку, дотри́муватися/дотри́матися* сло́ва v обіця́нки
ega sa pole oma lubadust unustanud? ти не забу́в про свою́ обіця́нку?
ta taganes oma lubadusest він пору́шив свою́ обіця́нку
lubadusi on raske pidada обіця́нок ва́жко дотри́муватися

lubama luba[ma luba[da luba[b luba[tud V
1. (luba andma) (nõustuma, soostuma) дозволя́ти -я́ю, -я́єш (võimaldama) дозволя́ти -я́ю, -я́єш (laskma) допуска́ти -а́ю, -а́єш
ema lubas lapsed õue mängima ма́ма v ма́ти дозво́лила ді́тям піти́ надвір v на подві́р’я гра́тися
kes sul lubas minu raamatut võtta? хто тобі́ дозво́лив взя́ти мою́ кни́жку?
lubage, ma aitan дозво́льте, я допоможу́
lubage mööda, palun! дозво́льте пройти́!
kui tervis lubab, sõidan homme maale якщо́ здоро́в’я дозво́лить, я пої́ду за́втра в село́
esialgsed andmed lubavad oletada, et ... попере́дні да́ні дозволя́ють припуска́ти, що ...
mida sa endale lubad! що ти собі́ дозволя́єш!
2. (lubadust andma) обіця́ти -я́ю, -я́єш пообіця́ти* -я́ю, -я́єш (tõotama) обіця́ти -я́ю, -я́єш пообіця́ти* -я́ю, -я́єш
ta lubas mind aidata він обіця́в мені́ допомогти́; він пообіця́в мені́ допомогти́
luban ennast parandada я обіця́ю ви́правитися
luba mulle, et tuled kindlasti пообіця́й мені́, що ти обов’язко́во при́йдеш
ilmajaam lubas vihma метеоро́логи обіця́ють дощ
ta ei jõudnud tööd lubatud ajaks valmis він не встиг ви́конати v зроби́ти v закі́нчити робо́ту в обі́цяний час v те́рмін

lõpp l'õpp lõpu l'õppu l'õppu, l'õppu[de l'õppu[sid_&_l'õpp/e S
1. (ots) кіне́ць -нця (lõpetamine) закі́нчення -я (lõpposa) кінці́вка -и (lõpetus) заве́ршення -я
kirja lõpp кіне́ць листа́
talve lõpp кіне́ць зими́
romaani lõpp кіне́ць рома́ну
kontserdi lõpp кіне́ць конце́рту
päeva lõpus під кіне́ць дня
aprilli lõpul v lõpus під кіне́ць кві́тня
lause lõppu pannakse punkt у v в кінці́ ре́чення ста́виться кра́пка
lugesin raamatu otsast lõpuni läbi я прочита́в кни́жку від поча́тку до кінця́
tööaja lõpuni on veel pool tundi до заве́ршення v кінця́ робо́чого ча́су ще півгоди́ни
puhkus läheneb lõpule відпу́стка підхо́дить до заве́ршення v кінця́
alustatud töö tuleb lõpuni viia поча́ту робо́ту потрі́бно v тре́ба v необхі́дно v слід дове́сти до кінця́
lõpp hea, kõik hea до́бре те, що до́бре закі́нчується
2. (otsasaamine) кіне́ць -нця (häving, hukk) заги́бель -і катастро́фа -и крах -у (surm) кіне́ць -нця
küünal on lõpuni põlenud сві́чка v свіча́ догорі́ла до кінця́
mu kannatus on lõpul v saab lõpule моє́ терпі́ння підхо́дить до кінця́ v закі́нчується
ennustati maailma lõppu пророкува́ли кіне́ць сві́ту
impeeriumi kuulsusetu lõpp безсла́вний крах v кіне́ць імпе́рії
tundis, et lõpp on lähedal він відчува́в, що кіне́ць бли́зько
Liitsõnad
lõpu+
lõpueksam випускни́й і́спит v екзамен
lõpukirjand випускни́й твір
lõpuklass випускни́й клас
lõpupidu (koolis) випускни́й ве́чір
lõputunnistus свідо́цтво про закі́нчення чого
lõputöö дипло́мна робо́та

lähedus lähedus läheduse lähedus[t lähedus[se, lähedus[te lähedus/i S
1. (lähedalolek) бли́зькість -кості сумі́жність -ності сусі́дство -а (lähedane-olek) бли́зькість -кості збли́ження -я спорі́дненість -ності
mere lähedus бли́зькість мо́ря
aimab surma lähedust відчува́є бли́зькість сме́рті
eesti ja soome keele lähedus спорі́дненість естонської та фінської мов
hingeline lähedus духо́вна бли́зькість v спорі́дненість душ
2. (lähiümbrus, lähikond) око́лиця -і окру́га -и
siin läheduses pole ühtki järve тут, на око́лиці, немає жо́дного v ні одно́го о́зера
läheduses laksutab ööbik поблизу́ тьо́хкає солове́йко

mina mina minu m'in[d -, minu[sse minu[s minu[st minu[le minu[l minu[lt minu[ks minu[ni minu[na minu[ta minu[ga Pron mina mina mina -, mina[de mina[sid S, ka ma
1. (rõhulises asendis: mina) (rõhutus asendis: ma) я мене́ (у ме́не), мені́, мно́ю, (на) ме́ні
mina tulen ka kaasa я теж піду́ з ва́ми
Mati on minu vend Ма́ті – мій брат
see raamat on minu oma це моя́ кни́жка
mind ei olnud kodus мене́ не було́ вдо́ма
mis te minust tahate? чого́ ви від ме́не хо́чете?
ah, mis nüüd mina! ах, та що я!
lapsed on minusse [läinud] ді́ти удали́ся v вдали́ся у ме́не
2. (inimese olemuse kohta) я невідм.
autorimina а́вторське „я”
ta lähtub omaenese minast він відшто́вхується від свого́ вла́сного я
ta kaotas oma mina він втра́тив вла́сне „я”

mispärast +pärast Adv
1. (mis põhjusel, miks, mistõttu, milleks) чому́ v че́рез що
mispärast sa ei tulnud? чому́ ти не прийшо́в?
sind vallandati, aga mispärast siis? тебе́ звільни́ли, але́ че́рез що?
2. (kõrvallause alguses) чому́ v че́рез що
nüüd on selge, mispärast sa alati hilined тепе́р зрозумі́ло, чому́ ти за́вжди́ запі́знюєшся
3. (koos lauselühendi v mittetäieliku kõrvallausega) чому́ v че́рез що
ta kartis meest, isegi teadmata, mispärast вона́ боя́лася чолові́ка, на́віть не зна́ючи, чому́ v че́рез що

must m'ust musta m'usta m'usta, m'usta[de m'usta[sid_&_m'ust/i Adj S
1. (nõe, tõrva värvi) (tume, tõmmu) чо́рний -а, -е
must mantel чо́рний плащ
mustad juuksed чо́рне воло́сся
mustad malendid чо́рні фігу́ри
must kalamari чо́рна ікра́
must kohv чо́рна ка́ва
must leib чо́рний хліб
süsimust ву́гі́льно-чо́рний
2. (määrdunud, pesemata, kasimata) брудни́й -а, -е (kasimatu, puhtust mittepidav) неоха́йний -а, -е
käed said mustaks ру́ки забрудни́лися
mustad sokid брудні́ шкарпе́тки
3. piltl (sünge, morn)
must huumor чо́рний гу́мор
sa näed kõike mustades värvides ти ба́чиш все у чо́рних кольора́х
4. piltl (süüga koormatud, häbiväärne, kuritegelik)
must turg чо́рний ри́нок

noor n'oor noore n'oor[t n'oor[de, noor[te n'oor[i Adj S
1. молоди́й -а́, -е́ (noorem) моло́дший -а, -е
noor inimene молода́ люди́на
noor abielumees молоди́й одру́жений чолові́к
noored viljapuud молоді́ плодові́ дере́ва v молодня́к
noores eas noores põlves у молодо́му ві́ці, у мо́лодості, за́молоду
sa oled minust aasta noorem ти моло́дший від ме́не на рік
2. (noor inimene) (nooruk) молоди́й -а́, -е́ молоді́ мн. мо́лодь -і
koolinoored школярі́
linnanoored міська́ мо́лодь
maanoored сільська́ мо́лодь
noored ja vanad молоді́ і старі́
noortel on omad huvid у мо́лоді свої́ інтере́си v у молоди́х свої́ інтере́си
noorte maailmameistrivõistlused jäähokis чемпіона́т сві́ту з хоке́ю се́ред мо́лоді v юніо́рів

raamat raamat raamatu raamatu[t -, raamatu[te raamatu[id S
1. кни́га -и кни́жка -и (väike) кни́жечка -и
haruldane raamat рі́дкісна кни́жка
ingliskeelne raamat англомо́вна кни́жка
paks raamat товста́ кни́га
põnev raamat захо́плююча кни́жка
juturaamat худо́жня кни́га
kooliraamat шкільний підру́чник
lasteraamat дитя́ча кни́жка
palveraamat молито́вник
pildiraamat ілюстро́вана кни́жка v кни́жка з малю́нками
sõnaraamat словни́к
telefoniraamat телефо́нна кн́ижка v телефо́нний довідни́к
esimene eestikeelne raamat пе́рша есто́нська кни́га v пе́рша кни́га есто́нською мо́вою
nahkköites raamat кни́га у шкіряні́й паліту́рці
raamatu käsikiri руко́пис кни́ги
raamatusse süvenema загли́блюватися/загли́битися* у кни́жку
mis raamatust sa seda lugesid? у які́й кни́жці ти це чита́в?
2. (ülestähenduste vihik) (kogum kviitungeid, talonge vms) кни́га -и кни́жка -и
pensioniraamat пенсі́йна кни́жка
päevaraamat щоде́нник
taskuraamat записна́ кни́жка v записни́к
kaebuste ja ettepanekute raamat кни́га ві́дгуків v кни́га скарг і пропози́цій
sissetulekute ja väljaminekute raamat прибутко́во-видатко́ва кни́га
3. (nimestik, register) кни́га -и
majaraamat буди́нкова кни́га
Punane raamat Черво́на кни́га
Liitsõnad
raamatu+
raamatugraafika книжко́ва гра́фіка
raamatupood книжко́ва крамни́ця v книжко́вий магази́н
raamaturiiul книжко́ва поли́ця

sealt s'ealt Adv
1. (osutab kõnelejast eemal olevale kohale) зві́дти
läks kööki ja tuli sealt kohe toidunõudega tagasi він пішо́в на ку́хню і прийшо́в зві́дти з по́судом
läksime üle väljaku, sealt oli kõige lühem tee koju ми пішли́ че́рез пло́щу v майда́н, зві́дти була́ найкоро́тша доро́га додо́му
kes sealt tuleb? хто зві́дти йде? v хто там йде?
2. (osutab koos sõnaga siit juhuslikumale tegevusele, esinemusele)
tuul puhus kord siit, kord sealt ві́тер дув то зві́дси, то зві́дти
kord valutas tal siit, kord sealt у ньо́го болі́ло то тут, то там
sirvisin raamatut niisama siit ja sealt я горта́ла кн́ижку то зві́дси, то зві́дти kõnek

turuhind ри́нкова ціна́
turuhind sõltub nõudmisest ja pakkumisest ри́нкова ціна́ зале́жить від по́питу та пропози́ції