SõnastikustLühendid@arvamused.ja.ettepanekud


Päring: osas

?! Küsitud kujul või valitud artikli osast otsitut ei leitud, kasutan laiendatud otsingut.
Leitud 13 artiklit

asemel asemel Adv Postp
1. за́мість
või asemel tarvitati margariini за́мість ма́сла вжива́ли маргари́н
tegi allkirja asemel kolm risti за́мість пі́дпису він поста́вив три хре́стики
tal oleks nagu südame asemel kivi у ньо́го ні́би-то ка́мінь за́мість се́рця
kolme päeva asemel kulus neli за́мість трьох днів знадоби́лося чоти́ри
jalutuskäigu asemel läksin kinno за́мість прогу́лянки я пішо́в в кіно́
ma lähen tema asemel я піду́ за́мість ньо́го
selle asemel et за́мість того́ щоб
teie asemel ma ei teeks seda на ва́шому мі́сці я би не роби́в цьо́го
2. на мі́сце
kui üks väsis, oli kohe teine asemel коли́ один вто́млювався, на його́ мі́сце відра́зу става́в і́нший

kirik kirik kiriku kiriku[t -, kiriku[te kiriku[id S
1. (ristiusu kultusehoone) це́рква храм (luteri) кі́рха лютера́нська це́рква (katoliku) костьо́л косте́л католи́цька це́рква (õigeusu) правосла́вна це́рква
kolmelööviline kirik трине́фна це́рква
paekivist kirik це́рква з плитняку́
puust kirik дерев’я́на це́рква
gooti stiilis keskaegne kirik середньові́чна це́рква в готи́чному сти́лі
kivikirik кам’яна́ це́рква
toomkirik До́мський собо́р
kiriku võlvid церко́вне склепі́ння
kirikus laulatama вінча́ти/повінча́ти* v вінча́ти/обвінча́ти* кого в це́ркві
2. (religioosne institutsioon) це́рква
anglikaani kirik англіка́нська це́рква
apostlik kirik апо́стольська це́рква
autokefaalne v iseseisev kirik автокефа́льна це́рква
kalvinistlik kirik кальвіні́стська це́рква
katoliku kirik католи́цька це́рква
kreekakatoliku kirik схі́дна v гре́ко-католи́цька це́рква
luteri kirik лютера́нська це́рква
roomakatoliku kirik за́хідна v ри́мсько-католи́цька v ри́мо-католи́цька це́рква
õigeusu kirik правосла́вна це́рква
valitsev kirik панівна́ це́рква
riigikirik держа́вна це́рква
vabakirik незале́жна це́рква
3. (jumalateenistus) слу́жба [Бо́жа] богослужі́ння відпра́ва
jõulukirik різдвя́на слу́жба [Бо́жа] v відпра́ва різдвя́не богослужі́ння
kirikus käima ходи́ти до це́ркви [на слу́жбу v на богослужі́ння]
Liitsõnad
kiriku+
kirikuaasta церко́вний рік
kirikuarhitektuur церко́вна v сакра́льна архітекту́ра
kirikukalender церко́вний календа́р
kirikukantsel амво́н
kirikukell церко́вний дзвін
kirikukirjandus церко́вна літерату́ра
kirikukogu церко́вний собо́р
kirikulaul церко́вна v духо́вна v релігі́йна пі́сня
kirikumees (1) свяще́ник духо́вна осо́ба (2) церковнослужи́тель
kirikumuusika церко́вна v духо́вна му́зика
kirikupea голова́ v глава́ це́ркви
kirikupüha церко́вне v релігі́йне свя́то церко́вний v релігі́йний пра́зник
kirikuraamat (1) свяще́нна v церко́вна кни́га тре́бник (2) метри́чна кни́га
kirikuteener (1) служи́тель це́ркви (2) церковнослужи́тель

kool k'ool kooli k'ooli k'ooli, k'ooli[de k'ooli[sid_&_k'ool/e S
1. (õppeasutus) (koolimaja) (kursusetaoline õppesari) (õppetöö) шко́ла (eriala-) учи́лище
algkool початко́ва шко́ла
autokool автошко́ла
keeltekool ку́рси мов
keskkool сере́дня шко́ла
kunstikool худо́жнє учи́лище
kutsekool професі́йно-техні́чне учи́лище профтехшко́ла професі́йно-техні́чна шко́ла профтехучи́лище
kõrgkool ви́ща шко́ла ВИШ ви́щий навча́льний за́клад
külakool сільська́ шко́ла
lennukool авіаці́йне учи́лище авіашко́ла
maakool сільська́ шко́ла
merekool морське́ учи́лище
muusikakool музи́чна шко́ла музи́чне учи́лище
põhikool непо́вна сере́дня шко́ла
spordikool спорти́вна шко́ла
suvekool лі́тня шко́ла лі́тні ку́рси
sõjakool військо́ве́ учи́лище
teatrikool театра́льне учи́лище
tehnikakool техні́чне учи́лище
õhtukool вечі́рня шко́ла
kooli pooleli jätma покида́ти/поки́нути* шко́лу v навча́ння
ta heideti koolist välja його́ ви́ключили зі шко́ли
puudusin koolist kaks päeva я не був у шко́лі два дні
varsti hakkab kool peale ско́ро почне́ться шко́ла
2. (koolisüsteem) (koolkond) (koolitus, väljaõpe) (kasvatus) шко́ла
töö ajalehe juures andis mulle hea kooli робо́та в газе́ті ста́ла мені́ до́брою шко́лою
mehe käitumises on tunda vana kooli у поведі́нці чолові́ка відчува́ється стара́ шко́ла
Liitsõnad
kooli+
kooliaed шкільни́й сад
kooliarst шкільни́й лі́кар
koolidirektor дире́ктор шко́ли
kooliinspektor інспе́ктор шко́ли
koolikaaslane това́риш по навча́нню v шко́лі шкільни́й това́риш однока́шник розм. однока́шниця розм.
koolikott шкільни́й v учні́вський портфе́ль шкільни́й v учні́вський ра́нець шкільна́ v учні́вська су́мка
koolilaat шкільни́й я́рмарок
koolimaja буди́нок шко́ли шко́ла
kooliraamat шкільни́й підру́чник
koolisöökla шкільна́ їда́льня
koolitarbed шкільне́ прила́ддя
koolitund (шкільни́й) уро́к
koolitunnistus шкільни́й атеста́т та́бель успі́шності
koolivorm шкільна́ фо́рма
kooliõpetaja (шкільни́й) учи́тель v вчи́тель (шкільна́) вчи́телька v учи́телька
kooliõpik шкільни́й підру́чник

liige liige l'iikme liige[t -, l'iikme[te l'iikme[id S член
auliige поче́сний член
seltsi liige член товари́ства
parlamendi liikmed члени парламенту
perekonnaliige член сім’ї́
võeti vastu erakonna liikmeks його́ прийня́ли до чле́нів па́ртії
Liitsõnad
liikme+
liikmemaks чле́нський вне́сок
liikmepilet чле́нський квито́к

lootus l'ootus l'ootuse l'ootus[t l'ootus[se, l'ootus[te l'ootus/i_&_l'ootuse[id S наді́я (ootus) сподіва́ння очі́кування
asjatud lootused даре́мні сподіва́ння
salajane lootus потає́мна наді́я
pääsemislootus наді́я на поряту́нок
võidulootus наді́я на перемо́гу
ei tohi lootust kaotada не мо́жна втрача́ти наді́ю
ta ei õigustanud meie lootusi він не ви́правдав на́ших сподіва́нь
lootused varisesid kokku наді́ї заги́нули v пропа́ли
sa võtsid mult viimase lootuse ти забра́в у ме́не оста́нню наді́ю
ei julge v ei või mingit lootust anda я не смі́ю дава́ти v не мо́жу да́ти нія́кої наді́ї
kas ta paraneb, kas on lootust? чи є ще наді́я, що він ви́дужає?
meie uus lootus kaugushüppes на́ша нова́ наді́я у стрибка́х в довжину́

luba luba l'oa luba -, luba[de luba[sid_&_lub/e S (nõusolek) до́звіл -волу (õigus, voli) пра́во (pääsik) про́пуск kõnek (juhi-) права́ мн. прав
elamisluba до́звіл на прожива́ння, по́свідка на прожива́ння
eriluba особли́вий v спеціа́льний до́звіл
juhiluba посві́дчення водія́
sissesõiduluba до́звіл на в’ї́зд
luba küsima пита́ти/спита́ти* до́зволу
luba andma дава́ти/да́ти* до́звіл
luba taotlema добива́тися/доби́тися* до́зволу
võttis raamatu luba küsimata він взяв кни́жку не спита́вши до́зволу v він взяв кни́жку без до́зволу
tunnist võib lahkuda ainult õpetaja loaga v loal з уро́ку мо́жна піти́ лише́ з до́зволу вчи́теля
tal võeti load aastaks ära у нь́ого забра́ли v відібра́ли права́ на рік

lüpsma l'üps[ma l'üps[ta lüpsa[b l'üps[tud, l'üps[is l'üps[ke V
1. (lehma) дої́ти дою́, до́їш (teatud hulka) надо́ювати -юю, -юєш (tühjaks, ära, välja) видо́ювати -юю, -юєш
lehma lüpsma дої́ти/подої́ти* коро́ву
käsitsi lüpsma дої́ти/подої́ти* вручну
masinaga lüpsma дої́ти/подої́ти* машиною
2. (piima andma) дої́тися до́їться дава́ти молоко́
lehm lüpsab hästi коро́ва до́їться до́бре
lehm tuleb varsti lüpsma коро́ва ско́ро отели́ться

maailm +'ilm ilma 'ilma 'ilma, 'ilma[de 'ilma[sid_&_'ilm/u S
1. (kogu olemasolev mateeria) (universum v selle osa) світ все́світ усе́світ
2. (maakera koos kõige sellel eksisteerivaga) (Maa piirkond) світ Земля́ -і́
Vana Maailm Стари́й Світ
Uus Maailm Нови́й Світ
maailma maad краї́ни сві́ту
maailma rahvastik насе́лення сві́ту v Землі́
reisib mööda maailma ringi подорожу́є v мандру́є по сві́ту
järgnen talle kas või maailma otsa я піду́ за ним хоч на край сві́ту
arvas, et nüüd on maailma lõpp käes він ду́мав, що прийшо́в v наста́в кіне́ць сві́ту
tahaks maailma näha хоті́лося б поба́чити світ
see on maailma parim raamat це найкра́ща кни́жка у сві́ті
3. (keskkond, miljöö, maailma rahvas, üldsus) (mingil ühisel alusel moodustuv ühiskond v [inimeste] rühm) (vaimse elu ring) світ
ingliskeelne maailm англомо́вний світ
antiikmaailm анти́чний світ
ärimaailm світ бі́знесу, ділови́й світ
lapse maailm світ дити́ни
raamatute maailm світ книжо́к

nädal nädal nädala nädala[t -, nädala[te nädala[id S ти́ждень -жня
algav nädal ти́ждень, яки́й почина́ється
lõppev nädal ти́ждень, яки́й закі́нчується
töönädal робо́чий ти́ждень
möödunud nädalal мину́лого ти́жня
tuleval nädalal насту́пного ти́жня
kaheks nädalaks на два ти́жні
umbes nädala või paari pärast прибли́зно че́рез ти́ждень-два
mitu nädalat tagasi де́кілька ти́жнів тому́ v наза́д
aprilli esimesel nädalal у пе́рший ти́ждень кві́тня

osa osa osa osa 'ossa, osa[de osa[sid_&_os/i S
1. части́на
teatav osa пе́вна части́на
linnaosa части́на мі́ста, райо́н
põhiosa основна́ части́на
sõjaväeosa військо́ва́ части́на
jalgratta osad части́ни v дета́лі велосипе́да
neljas osa {millest} четве́рта части́на чого
kontserdi teine osa дру́гий ві́дділ конце́рту
osade viisi v kaupa по части́нах, части́нами
osadeks lahti võtma розбира́ти/розібра́ти* на части́ни
jaotas ringi kümneks osaks поділи́в ко́ло на де́сять части́н
osa külalistest v külalisi lahkus varsti части́на госте́й незаба́ром пішла́
2. (roll, osatäitmine) роль
peaosa головна́ роль
näitleja töö osa kallal v osaga робо́та акто́ра над ро́ллю
isiksuse osa ajaloos роль особи́стості в істо́рії
kunsti osa elus роль мисте́цтва в житті́
osasse süvenema v sisse elama входи́ти/ввійти́* v вжива́тися/вжи́тися* у роль
osast välja langema вихо́дити/ви́йти* з ро́лі
talle pakuti osa uues filmis йому́ запропонува́ли роль у ново́му фі́льмі
esines kohtus kaitsja osas він виступа́в у суді́ у ро́лі захисника́
tuli peoperemehe osaga hiilgavalt toime він блиску́че упо́рався v впо́рався з ро́ллю госпо́даря свя́та
milline osa tal selles asjas on? яка́ його́ роль у цій спра́ві?

otsustama otsusta[ma otsusta[da otsusta[b otsusta[tud V (otsust tegema) вирі́шувати
pärast keskkooli lõpetamist otsustas ta edasi õppida пі́сля закі́нчення сере́дньої шко́ли він ви́рішив да́лі вчи́тися
tuleb otsustada, kas minna või mitte потрі́бно ви́рішити, йти чи ні
kohus otsustas süüdlast karistada rahatrahviga суд ухвали́в рі́шення покара́ти ви́нного грошо́вим штра́фом

tablett tabl'ett tableti tabl'etti tabl'etti, tabl'etti[de tabl'etti[sid_&_tabl'ett/e S farm табле́тка
kibe v mõru tablett гірка́ табле́тка
köhatablett табле́тка від ка́шлю
neela see tablett alla проковтни́ цю табле́тку
anna lapsele pool tabletti ja ise võta kaks tabletti korraga дай дити́ні півтабле́тки і сам візьми́ дві табле́тки зара́з

uni uni une 'un[d 'unne, une[de une[sid S
1. (magamine) (magamisaeg) (unine-olek, vajadus magada) сон сну
magus uni соло́дкий сон
kosutav uni здоро́вий сон
uneta öö безсо́нна ніч
{kellel} uni ei tule v ei ole und кому не спи́ться v хто не мо́же засну́ти
uni läks ära сон пройшо́в
kuulis läbi une teiste juttu він чув крізь сон розмо́ву і́нших
ärkas v virgus unest він проки́нувся зі сну
igav film ajab une peale неціка́вий фільм наві́ює сон
võitles unega він боро́вся зі сном
2. (unenägu) сон сну сновиді́ння
nägin öösel halba und мені́ присни́вся сього́дні пога́ний сон
näen unes sageli oma ema я ча́сто ба́чу уві́ сні свою́ ма́тір
mida see veider v imelik uni tähendada võiks? що би цей ди́вний сон міг означа́ти?
oli see unes või ilmsi? це було́ у v уві́ сні чи наяву́?
Liitsõnad
une+
uneaeg час сну
unehäire med пору́шення сну
unelaul колиско́ва
unevõlg недосипа́ння


© Eesti Keele Instituut    a-ü sõnastike koondleht     veebiliides    @ veebihaldur