| 177 | |||
| (за)клевать | |||
| наст. вр. или буд. вр. | (за)клюю | ||
| (за)клюёшь | |||
| (за)клюёт | |||
| (за)клюём | |||
| (за)клюёте | |||
| (за)клюют | |||
| прош. вр. | (за)клевал | ||
| (за)клевала | |||
| (за)клевало | |||
| (за)клевали | |||
| повел. накл. | ед. ч. | (за)клюй | |
| мн. ч. | (за)клюйте | ||
| деепр. | наст. вр. | клюя | |
| прош. вр. | (за)клевав(ши) | ||
| прич. | действ. наст. вр. | клюющий | |
| страд. наст. вр. | - | ||
| действ. прош. вр. | (за)клевавший | ||
| страд. прош. вр. | (за)клёванный | ||
| кр. ф. | м. р. | (за)клёван | |
| страд. | ж. р. | (за)клёвана | |
| прич. | ср. р. | (за)клёвано | |
| прош. вр. | мн. ч. | (за)клёваны | |
|
© Eesti Keele Instituut
a-ü sõnastike koondleht
|